Розрив зв’язок гомілковостопного суглоба

Розрив зв’язок гомілковостопного суглоба є досить поширеним видом їх пошкодження. Така травма відбувається з багатьох причин. З віком м’язи втрачають свою еластичність, зв’язки слабшають, і ризик розриву збільшується в кілька разів. При малорухомому способі життя виникають процеси деградації і руйнування опорно-рухового апарату. І звісно, це може бути наслідком травми – при надмірних навантаженнях, заняттях екстремальним спортом, стрибках з висоти і т. д.

Зміст статті:

• Ступеня пошкодження і симптоми
• Консервативне лікування
• Реабілітація після травми

Розрізняють 3 ступеня пошкодження зв’язок. Кожній з них властиві певні прояви:

1. I ступінь – розтягнення зв’язок, тобто мікроскопічні розриви волокон. Больові відчуття не можна назвати інтенсивними – вони виникають тільки в місці пошкодження і слабо виражені. Набряк також мінімальний, рухливість суглоба практично не порушується. Рентгенографія в цій області не покаже ніяких відхилень від норми. Гомілковостопний суглоб нормально переносить звичайну навантаження, зберігаючи стабільність.
2. II ступінь – більш серйозне розтягнення, яке супроводжується значною болючістю. До цієї групи травм належить і частковий надрив зв’язки. Він характеризується помірним набряком. Виникає досить інтенсивна біль при навантаженні. Порушується рухливість і стабільність суглоба. Але рентгенографія в стандартних проекціях може і не показувати ніяких змін, вони видно, тільки коли змінюється кут нахилу стопи – положення таранної кістки виглядає аномальним.
3. III ступінь – повний розрив зв’язок. Його супроводжує виражений набряк, який виникає швидко, в перші пару годин після пошкодження. Якщо порвані зв’язки повністю, то пацієнт фізично не може переносити навантаження. Він відчуває сильний біль. Ушкодження добре помітні навіть на стандартних рентгенограмах.

Час відновлення після такого ушкодження також залежить від його ступеня. У першому випадку основні симптоми розриву зв’язок гомілкостопу проходять через 1-2 тижні консервативного лікування. При другому ступені застосовуються не тільки методи медикаментозної терапії, але й хірургічні операції. Процес відновлення займає набагато більше часу, як мінімум кілька тижнів, а в більш важких випадках – і місяців.

Слід виділити загальні симптоми розриву зв’язок гомілки:

• біль, яка може трохи зменшитися з часом при легкому ступені ураження, але знову повертається при кожному русі стопи;
• підвищення температури в місці пошкодження, почервоніння шкіри, синці і синці;
• місцевий набряк на пошкодженої кінцівки;
• повне або часткове порушення функцій кінцівки;
• патологічна рухливість в суглобі, обумовлена пошкодженням зв’язки.

Всі перераховані симптоми неспецифічні. Вони проявляються і при інших травмах начебто вивихів або перелому. Тому у кожному випадку слід обов’язково консультуватися з лікарем, проходити додаткові обстеження (крім рентгенографії спеціаліст направить на УЗД або МРТ).

Можна виділити три фази, у кожній з яких консервативне лікування має свої особливості:

1. Гостра (часто називається захисної). Це проміжок часу відразу після пошкодження зв’язок. Для нього характерні судинні реакції, коли виникають набряк і запалення, з’являються больові відчуття.
2. Фаза відновлення руху. Розрив поступово заживає: організм синтезує колаген, зростаються капіляри, зменшуються запальні процеси. Поступово йде біль при русі.
3. Функціональна. Запалення відсутнє, біль з’являється тільки в кінці руху. Це період відновлення нормальних функцій кінцівки.

В домашніх умовах самостійно лікувати таку травму можна. Можна тільки надати першу допомогу:

1. Забезпечити повний спокій, обмежити руху. Це робиться за допомогою спеціальних ортезів, розроблених для гомілковостопного суглоба. Але якщо під рукою немає, то можна вирішити проблему за допомогою тугої пов’язки з еластичного бинта. Це допоможе запобігти повний розрив.
2. Прикласти холод до пошкодженої області. Робиться компрес з льодом, тобто холод прикладається до шкіри як мінімум через шар тканини. Це допомагає запобігти набряк і зменшити біль, знижує ризик внутрішньої кровотечі. Такий компрес прикладають на 15 хвилин через кожну годину або два. Але він ефективний лише в перші кілька днів після травми.
3. Забезпечити підвищене положення ноги з пошкодженої зв’язкою, щоб зменшити приплив крові, зняти набряклість і біль. Підкласти під ногу можна валик, згорнутий з одягу або подушку.
4. Провести знеболення за допомогою будь-якого безрецептурного препарату (Ібупрофен).

Категорично забороняється робити зігрівальні компреси або масажувати пошкоджену ногу. Це тільки погіршить ситуацію.

У перші дні після травми застосовуються нестероїдні протизапальні препарати. Їх випускають у вигляді мазей та таблеток. Останні при тривалому застосуванні гірше переносяться організмом, тому багато фахівців рекомендують саме мазі і гелі.

Застосовуються і ферментні препарати – Флогэнзим або ультрагель Карипаин. Перший призначається при травмі легкого ступеня. Під час лікування цими препаратами додатково використовуються гепаринсодержащие мазі. Причому їх наносять як на саму область ураження, так і вище неї, якщо вона закрита гіпсовою пов’язкою. Це повинно поліпшити венозний відтік.

Існують різні методи, з допомогою яких проводиться реабілітація після розриву зв’язок. Одним з найбільш поширених є масаж. Його виконують і в гострій фазі, але вже в самому кінці, після закінчення першого тижня. На другій фазі проводиться класичний або сегментарно-рефлекторний масаж, при якому фахівець масажують нижні кінцівки і сідничні м’язи. З останніми працюють за активує методикою. З м’язами гомілки – за седативною. Причому особливого значення набуває поперечний масаж в пошкодженій області, який проводиться перпендикулярно ходу порваних волокон. Процедура займає всього 5-10 хвилин, до появи больового відчуття.

Потім приступають до лікувальної гімнастики. Її починають виконувати, коли проходить гостра фаза. Комплекс вправ підбирає лікар, з урахуванням ступеня тяжкості травми та стану здоров’я пацієнта. Оскільки хода після цього довго порушена, проводиться так зване зміна стереотипу ходьби, що гранично важливо для правильного розподілу навантаження. Особлива увага приділяється вдосконаленню нейром’язової координації, всемірного зміцнення витривалості м’язів і зв’язок. Це має значення не тільки для професійних спортсменів.

Наслідки травми, якщо не приділити її лікування достатньо уваги, можуть бути самими неприємними (обмеження рухливості суглоба, а в перспективі – артрити і артроз). Людина має відповідально поставитися до свого здоров’я. Зокрема, не варто нехтувати рекомендаціями лікаря щодо лікувальної фізкультури і масажу, так як одних мазей та таблеток недостатньо.