Синовіт плечового суглоба

Під синовітом плечового зчленування прийнято розуміти процеси запального характеру, що відбуваються в області синовіальної оболонки плеча. В період розвитку хвороби відбувається зміна складу суглобової рідини, що накопичується випіт в суглобовій порожнині. Синовіт плечового суглоба виникає частіше всього на одному плечовому зчленуванні, рідше спостерігається двобічне розвиток недуги (процес охоплює обидва плечових зчленування). При запаленні плечового суглоба лікування передбачає купірування розвитку синовіту та проведення процедур, що сприяють відновленню суглобних тканин.

Зміст статті:

• Різновиди захворювання
• Лікувальні заходи
• Які медикаменти рекомендуються при загостренні

Основними зовнішніми ознаки, що характеризують синовіт плеча, є:

• припухлість плеча з наявністю згладженості контурів суглобового зчленування;
• відчутна біль;
• підвищення температури;
• обмеження суглобової рухомості.

Синовіїтом суглоба плеча часто виникає як наслідок раніше одержаної травми. Розвитку недуги може сприяти отримання суглобових вивихів, ударів і кісткових переломів. Однією з причин, що викликають синовіт, є постійний микротравматизм плеча, який викликається частими підвищеними фізичними навантаженнями, що виникають у процесі трудової діяльності. Після отримання травми посилюється вироблення синовіальної рідини. Вона накопичується в суглобовій порожнині і розтягує суглобову капсулу, сприяючи значного збільшення її обсягу.

Микротравматизм характерний для людей, що займаються важкою фізичною працею. Цей тип травм дуже часто зустрічається у спортсменів. При пошкодженні суглоба в результаті отримання мікропошкоджень синовіт плеча розвивається без видимого пошкодження хряща суглоба і хрящової тканини.

У процесі розвитку синовіту плечового суглоба лікування полягає у купіруванні руйнівних факторів і наслідків отримання травми.

Існує інфекційна різновид недуги, яка зустрічається досить рідко. Лікування такого типу синовіту полягає в зупинці розвитку інфекційного процесу в тканинах, що входять до складу плечового суглоба. Крім інфекційного, зустрічається синовіт, має асептичний характер запалення. Такий тип захворювання розвивається як результат алергічних впливів на плечовий суглоб.

Виходячи з клінічної картини захворювання, медичні фахівці виділяють дві форми захворювання — хронічну і гостру. При розвитку гострої різновиди недуги відзначаються хворобливі відчуття навіть при здійсненні незначною рухової активності. Для полегшення виникають болю руку з пошкодженим суглобом тримають закріпленої на вазі. В процесі розвитку захворювання стає помітна набряклість суглоба і округлення контурів плеча. При здійсненні процесу пальпації виникає посилення больових відчуттів.

У разі розвитку хронічної форми синовіту потрібно провести нормалізацію кровообігу та лімфообігу.

Синовіїтом суглоба в першу чергу проявляється виникненням стомлюваності верхніх кінцівок і больових відчуттях при підніманні рук. Для виключення ускладнень при сини плечового суглоба лікування необхідно розпочинати негайно. При хронічному сини не відбувається накопичення зайвої синовіальної рідини в порожнині суглоба, про що свідчить практично повна відсутність змін в контурах плеча. При зондуванні поверхні суглоба може виникати біль.

В першу чергу при проведенні лікувальних заходів потрібно усунути виникаючі при розвитку недуги анатомічні порушення та провести коригування метаболічних процесів в організмі. При необхідності проводиться оперативне втручання. Питання про проведення хірургічної операції вирішується в кожному випадку індивідуально, при цьому враховується ступінь наявних у суглобі ушкоджень, їх характер і безліч інших факторів. Потрібно знати, що операція є початковим етапом процесу лікування, після якого йдуть коригування медикаментами та період реабілітації. Перші лікувальні заходи при сини плеча:

• суглобова пункція з видаленням синовіальної рідини;
• іммобілізація суглоба тугою пов’язкою.

Іноді в найбільш важких випадках може знадобитися фіксація шиною приблизно на тиждень з прикладанням холоду. При відсутності показань для тривалого знерухомлення туга фіксація суглоба є небажаною.

Ефективним методом для запобігання рецидиву проявів синовіту можна вважати призначення медикаментозного лікування, яке нейтралізує більшість причин, що ведуть до виникнення рецидивів. Найбільш дієвим є використання ібупрофену, гепарину, глюкокортикоїдів. Після закінчення 3-4 днів для лікування використовують УВЧ, електрофорез з лазонилом або гепарином, магнітотерапію. При посилення припливу крові в суглобову порожнину використання гепарину протипоказано.

У період загострення за допомогою проведення комплексного лікування здійснюється купірування розвитку запального процесу. При виявленні значної інфільтрації синовіальної рідини використовуються інгібітори протеолітичних ферментів, які сприяють стабілізації лизосомной плівки і скорочення її пропускаемости. Препаратами, що сприяють стабілізації лизосомной плівки і скорочення її пропускаемости, служать трасилол або контрикал.
На зменшення проникності впливають кортикостероїди, що застосовуються в невеликій кількості. Лікування з використанням цього типу препаратів впливає на запальний процес і сприяє відновленню нормальної функції синовіальної області суглоба. У разі відсутності ефекту від консервативного лікування здійснюється оперативне втручання.